Гордість за рідну мову та осмислення людської долі у ліричних віршах Олександра Олеся

Знайомство українських школярів з творчістю Олександра Олеся розпочалося лише у 2014 р., хоча перші вірші автора опубліковані понад 100 років тому. Поет, що після більшовицької революції мусив виїхати за кордон, обожнював Україну та у вірші, що увійшов  до збірки «Будь мечем моїм» https://dovidka.biz.ua/o-slovo-ridne-orle-skutiy-analiz-virsha/ прославляв народ, якій зміг зберегти у страшні часи рідну мову. Туга за Батьківщиною просліджується у багатьох творах О. Олеся, адже 25 років поет прожив на чужині де й закінчив свій шлях.

Гордість за народ та мову у творі «О слово рідне!»

У ліричному вірші, який написаний ще до вимушеної еміграції, автор закликає любити та зберігати рідну мову, яка є не військовою, а духовною зброєю народу. Слово поет називає скутим орлом, що символізує велику силу та волю, яка здатна позбутися кайданів. Вірш, що побудований у вигляді монологу героя, закоханого в українську мову, є зверненням до рідного слова, в якому відбивається трагічна історія країни. У творі Олександр Олесь підкреслює щирість оповіді ліричного героя, його хвилювання та біль через те, що деякі українці відцуралися від свого слова, стали чужинцями.

Щоб показати, яка красива, велична та багата рідна мова, поет асоціює її з розкішною природою, вдаючись до використання пейзажних порівнянь, серед них:

• шовковий спів;
• співочий грім;
• шум дерев.

Громадянська позиція патріота, який переконаний в тому, що національне відродження країни призведе до судних дощів для ворогів, поєднується з глибокою душевністю. Головну ідею віршу, який поділяється на 3 частини, Олександр Олесь розкриває за допомогою міфологічних символів. Меч автор пов’язує з душею нації та гранню слова, Сонце – з рисами, які характеризують окриленість й миролюбність мови.

Осмислення долі у ліричній мініатюрі

У вірші, що має назву «З журбою радість обнялась», поет осмислює життя людини, в якому є як сльози, так і сміх. Ідея твору, написаного у стилі неоромантизму https://dovidka.biz.ua/z-zhurboyu-radist-obnyalas-analiz/, передається на контрастах настрою та почуттів, містить лише 2 строфи з перехресним римуванням. У ліричній мініатюрі поет стверджує, що супутниками долі кожної людини є журба зі сльозами та радість зі сміхом, одна з яких летить, а друга спиняє. Обидва почуття супроводжують життя, у вірші перетворюються на живих істот, які дають наснагу герою-мрійнику.

Автор висловлює думку, що страждання сприяє народженню творчості, яка втішає людей та допомагає їм знайти відповідь на питання, що переможе у боротьбі – радість чи журба. Характерними рисами мініатюри є:

• чутливість;
• мрійливість;
• мелодійність.

Художні засоби у вигляді алітерацій, антитез, порівнянь, забарвлюють вірш милозвучністю, допомагають розкрити справжні почуття героя. У ліричній мініатюрі реальність поєднується з містикою, вдало зображуються чарівні барви та звуки навколишнього світу.

Джерело: dovidka.biz.ua